ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ ТРИ, ЧЕТЫРИ В ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕДАКЦІЇ КІНЦЯ XVI – XVII СТ.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-0613.2014.18.131821Ключові слова:
церковнослов’янська мова, числівники три, четыри, відмінкові форми числівниківАнотація
У статті охарактеризовано особливості відмінювання числівників три, четыри у церковнослов’янській мові української редакції кінця XVI– XVII ст. Здійснено порівняння проаналізованих форм із відповідними у старослов’янській мові та українській XVI–XVII ст. З’ясовано, що у відмінкових парадигмах розглянутих числівників порівняно зі старослов’янською мовою відбулися зміни, спрямовані на їхнє зближення з відповідними одиницями української мови.
##submission.downloads##
Опубліковано
2015-07-10
Номер
Розділ
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА УКРАЇНСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Слов'янський збірник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.