АКСІОЛОГЕМА ДУША В СЕРБСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

Анотація

У статті досліджується структура та обсяг семантичного поля лексеми та місце аксіологеми душа в сербській мові та культурі. Проаналізовано за словниками значення ключової лексеми, похідні від неї, включаючи антропонімні одиниці, ідіоматичні вирази, а також культурні лакуни, що є важливими елементами мовної картини світу. Кількість похідних, частотність використання, значний корпус фразеологізмів з компонентом душа свідчать про те, що в сербській лінгвокультурі досліджувана аксіологема є аксіологічною домінантою і одним із ключових культурних концептів, має різнобічну мовну репрезентацію та великий семантичний обсяг і культурну конотацію.