АКСІОЛОГЕМА ДУША В СЕРБСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2413-0613.2015.19.131909Ключові слова:
аксіологема, лінгвокультура, сербська моваАнотація
У статті досліджується структура та обсяг семантичного поля лексеми та місце аксіологеми душа в сербській мові та культурі. Проаналізовано за словниками значення ключової лексеми, похідні від неї, включаючи антропонімні одиниці, ідіоматичні вирази, а також культурні лакуни, що є важливими елементами мовної картини світу. Кількість похідних, частотність використання, значний корпус фразеологізмів з компонентом душа свідчать про те, що в сербській лінгвокультурі досліджувана аксіологема є аксіологічною домінантою і одним із ключових культурних концептів, має різнобічну мовну репрезентацію та великий семантичний обсяг і культурну конотацію.##submission.downloads##
Опубліковано
2017-03-02
Номер
Розділ
ПИТАННЯ ІСТОРІЇ, СЕМАНТИКИ, СТРУКТУРИ І ФУНКЦІОНУВАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Слов'янський збірник

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою.